Розробка та дослідження технології виготовлення виливків в багаторазових формах

Abstract

В роботі показано, що використання напівпостійних форм і металокерамічних вкладишів забезпечує підвищену стійкість форм, покращує якість поверхні виливків і скорочує трудомісткість ремонтно-відновлювальних робіт. Розроблена технологія рекомендована до промислового впровадження в ливарних підрозділах підприємств металургійної та машинобудівної галузі. представлено результати дослідження, присвяченого технологіям виготовлення напівпостійних форм та підвищенню експлуатаційної надійності піддонів, що працюють у складних умовах ливарного виробництва. На першому етапі було здійснено аналіз традиційних і сучасних типів ливарних форм: кокілів, кам’яних, графітових, цементних, гіпсових, цегляних, шамотних і глиняних. Кожен вид форм має свої переваги: від високої точності графітових форм до вогнетривкості шамотних і легкості виготовлення гіпсових. Напівпостійні форми поєднують довговічність із невисокою собівартістю, що робить їх оптимальними для серійного виробництва Особливу увагу приділено піддонам — елементам, які найчастіше виходять з ладу через розмив робочої поверхні струменем рідкого металу, локальні перегріви та тріщиноутворення. Нерівномірна дія струменя часто призводить до приварювання виливка до піддону, що змушує повністю руйнувати оснастку. Для усунення цих недоліків розроблена технологія застосування металокерамічних вставок. Вони встановлюються у зону розмиву, приймають на себе теплове та механічне навантаження, ізолюють основу з чавуну й запобігають утворенню дефектів. Кожна наступна заміна вкладиша збільшує ресурс піддону в арифметичній прогресії, зменшує кількість ремонто-підготовчих операцій і знижує витрати на обладнання.