Вдосконалення технології агломераційного процесу з метою підвищення його продуктивності

Abstract

Дослідження процесу спікання аглошихти з використанням стрижнів, тобто підтримка аглоспеку, що формується, стрижнями у вигляді брусів або пластин, прикріплених до палет, дозволяє зробити наступні висновки: 1. Усадка агломераційного шару чинить значний вплив на газопроникність. Навантаження на зону горіння-плавлення є основним фактором усадки. 2. Майже рівномірна усадка може бути досягнута при правильному розташуванні стрижнів на палетах. Найкраще підходять трапецієподібні пластини, виготовлені з матеріалу, що має одночасно міцність при високих температурах та стійкість до теплового удару. 3. Підвищення продуктивності є вищім у випадку використання високих стрижнів (вище 250 мм), аніж низьких (нижче 250 мм). Вихід придатного та відновлюваність не знизились, проте швидкість спікання зросла. 4. Пористість більше 5 мм в агломераті нижньої частини шару більша у випадку використання стрижнів.