Вибір схем поглиблення вантажного ствола залізорудної шахти

Abstract

При будівництві вугільних і рудних шахт вертикальні стволи звичайно проходять до глибини, що дозволяє робити підготовчі й добичні роботи на верхніх горизонтах шахти. Потім по мірі відпрацьовування родовища періодично здійснюють поглиблення стволів. Поглиблення являє собою подовження існуючого вертикального ствола для розкриття нового горизонту шахти або рудника. Гірничопрохідницькі роботи в частині, що глибшається, як правило, сполучаються з виконанням у верхній частині ствола експлуатаційних функцій. Ця обставина значно ускладнює розв'язання технічних, організаційних питань, а також забезпечення безпечних умов при виконанні поглиблюючих робіт. До особливостей поглиблюючих робіт слід віднести спорудження (монтаж) і наступну ліквідацію (демонтаж) запобіжних пристроїв, що забезпечують захист людей у вибої ствола, що поглюблюється, від можливого падіння різних предметів. Крім того, обмежена величина кроку поглиблення не дозволяє повсюдно застосовувати комплекси високопродуктивного гірничопрохідницького устаткування, успішно використовуваного при проходці стволів. Поглиблюючі роботи досить трудомісткі й займають значну питому вагу в загальній сумі витрат на будівництво нових горизонтів шахти. Тому підвищення ефективності поглиблюючих робіт є актуальним. Найважливішими показниками поглиблюючих робіт, що характеризують ефективність поглиблення ствола, є технічна швидкість поглиблення, продуктивність праці прохідників і обсяг тимчасових виробок, проведених на одне поглиблення. Ці показники поглиблюючих робіт у значній мірі визначаються застосовуваною схемою поглиблення ствола.