Методичні засади розвитку уяви здобувачів фахової передвищої освіти у процесі вивчення інформатичних дисциплін

Abstract

Сучасна швидкість суспільного розвитку, призводить до динамічних змін у всіх сферах людської діяльності. Це зумовлює зростання потреби суспільства у формуванні творчих особистостей з високим рівнем технічних здібностей та інтелектуальним розвитком, здатних до створення технічних інновацій у будь-якій галузі. Через що сучасна система освіти потребує модернізації, ключовим аспектом якої є вироблення новітніх концепцій виховання майбутніх фахівців, де стратегічних завданням є розвиток творчих особистостей із технічними здібностями. Зважаючи на це, актуальною є потреба впровадження принципово новітніх підходів до навчально-виховного процесу в закладах фахової передвищої освіти, оновлення форм, методів та засобів навчання з метою кращого розвитку особистості здобувачів освіти. Розвиток уяви є ключовим аспектом формування технічних та творчих здібностей майбутніх фахівців. Уява є величезним потенціалом для запровадження резервів комплексного підходу в вихованні й навчанні. Актуальною проблему розвитку уяви робить той факт, що будь-яка форма творчої діяльності людини та її поведінки в цілому потребує наявність цього психічного процесу. Ступінь розробки даної проблеми достатньо високий, її вивченням займалася безліч видатних психологів і відомих науковців. Дослідження Л. С. Виготського, В. У. Давидова, Д. Б. Ельконіна, В. А. Крутецького, С. Л. Рубінштейна, Т. Рібо та інших показали, що уява – це не лише передумова результативного засвоєння учнями нових знань, але й є умова творчого перетворення знань, що є в учнів. Завдяки уяві відбувається саморозвиток особистості, зокрема, значною міроювизначається ефективність навчально-виробничого процесу. Для забезпечення ефективного та оперативного розвитку технічних здібностей майбутніх фахівців потрібно впроваджувати інформаційні та інноваційні технології у навчально-виховний процес. Особливо нині набуває популярності засоби віртуальної та доповненої реальності, виникає потреба до їх реалізації під час навчання, зокрема вивчення інформатичних дисциплін. На сьогодні технологія доповненої реальності стає важливим компонентом мобільно-орієнтованого середовища навчання закладів фахової передвищої освіти через доступність та розповсюдженість мобільних пристроїв, використовуваних здобувачами освіти. Одним із засновників доповненої реальності став А. Е. Сазерленд. Серед дослідників, що вивчали явище віртуальної та доповненої реальності слід виокремити наступних науковців: Н. Носова, Ю. Шадських, Н. Кунанець, В. Пасічника, T. R. Azuma, D. Greene та інших. Технології віртуальної та доповненої реальності з кожним днем все частіше інтегруються в сучасному житті людини. Їх можливості застосовуються у багатьох сучасних галузях промисловості, під час розробки інновацій, а також засоби доповненої реальності доцільно використовувати під час навчально-виховного процесу закладів фахової передвищої освіти задля формування технічних здібностей у майбутніх фахівців. Для представлення об’єктів у віртуальній і доповненої реальності використовується тривимірне сканування, за допомогою якого, можна ефективно передати об’єкти технологічного процесу. Тому саме використання доповненої реальності у подальшому сприятиме розвитку технічної уяви здобувачів освіти закладів фахової передвищої освіти.