Аналіз конструкцій повітряних сепараторів для тонко-дисперсних матреріалів

Abstract

Мета. Проведення аналізу та розширення відомої класифікації існуючих конструкцій сучасних повітряних сепараторів для сухого поділу дисперсних матеріалів. Створення класифікації сучасного обладнання для пневматичного розділення та його подальший аналіз, дає змогу відділити оптимальний сепаратор, конструкція якого є найбільш перспективною для застосування при сухому поділі сировини та піддається збільшенню продуктивності за рахунок впровадження но-вих технічних рішень. Методи дослідження. У роботі використано аналіз та узагальнення досвіду відомих досліджень, розробок та констру-кцій повітряних сепараторів, що випускаються серійно, аналіз їх відомих класифікацій та особливостей конструкцій. Наукова новизна. Визначено залежність ефективності розділення матеріалу від продуктивності розглянутих класів повітряних сепараторів, що випускаються серійно. Мінімальну продуктивність та ефективність поділу мають гравіта-ційні сепаратори, що використовують тільки дві сили. Використання відцентрової сили та активного ротору у констру-кціях повітряних сепараторів забезпечують найвищі показники продуктивності, керованості процесом сепарації, та ефе-ктивність розділення матеріалу. Практична значимість. Доповнено та розширено відому класифікацію конструкцій сучасних повітряних сепараторів для сухого поділу дисперсних матеріалів. Запропоновано класифікація конструктивних елементів повітряних сепарато-рів на основі проведено аналізу відомих конструкцій та досвіду експлуатації. Результати. Визначено раціональні конструктивні особливості повітряних сепараторів, що дозволяють забезпечити максимальну ефективність розділення, продуктивність та керованість процесом розділення, а саме використання від-центрової сили, активного ротору та зони циркуляції. Виокремлено основну проблему класу відцентрових сепараторів, пов’язану з нестабільністю їх роботи в наслідок перемішування (турбулізації) окремих потоків з різними швидкостями у зоні поділу, а також чутливості до зміни співвідношення повітря-тверде у матеріалі.