Оцінка періоду фінансової стабільності підприємств

Abstract

Одним із критеріїв визначення фінансового стану суб’єктів господарювання є їх фінансова стабільність. У той же час у науковій літературі на сьогодні відсутнє чітке визначення сутності даної категорії, а також загальноприйняті методичні аспекти щодо оцінювання фінансової стабільності підприємств та диференціації її рівнів. Досліджено сутність економічної категорії «фінансова стабільність підприємства». Визначено, що на сьогодні у науковій літературі виокремлюються два підходи до її визначення: 1) прямий підхід (здатність безперебійно функціонувати – задовольняти вимоги і надавати послуги, підтримуючи оптимальну величину прибутковості, ліквідності та платоспроможності за допустимого рівня ризиків, та протистояти при цьому негативному впливу внутрішніх і зовнішніх чинників); 2) зворотній підхід (фінансова стабільність підприємства розглядається через його фінансову нестабільність). Тобто, під фінансовою стабільністю здебільшого прийнято розуміти досягнення підприємством певних нормативів діяльності, а у разі відхилення від них – як небезпека для підприємства. У якості критеріїв для ідентифікації фінансової стабільності підприємства дослідниками пропонуються наступні категорії: короткострокова і довгострокова, абсолютна і нормальна, допустима і недопустима тощо. Вважаємо, що фінансову стабільність підприємства необхідно визначати не виключно станом на конкретний момент часу, а протягом певного прогнозованого періоду часу. Поділяємо думку тих дослідників, які є прихильниками зворотного підходу до визначення фінансової стабільності підприємства. При цьому відсутність нестабільності підприємств пропонуємо діагностувати за показниками оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств з урахуванням фактору часу. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня фінансової стабільності підприємств в одиницях часу.