Аналіз використання методів фільтрації цифрових зображень

Abstract

Процес виокремлення певних компонентів зображення з їх підсиленням, ослабленням чи видаленням називають фільтрацією, яка проводиться з метою покращення зображень та їх від- новлення. До покращення зображення відносять задачі видалення шуму, підсилення границь перепадів яскравості, зміни контрасту. При рішенні задач відновлення зображень необхідно усунути викривлення, у тому числі просторовий шум, геометричні деформації, неоднорідність фону, втрату контрасту, «розмиття». В залежності від дефектів зображення, використовують певні фільтри. Фільтрація може бути лінійною та нелінійною. Лінійні просторово-інваріантні фільтри за- звичай використовують із метою видалення адитивного просторового шуму із зображення. Лі- нійну фільтрацію можна застосувати для підсилення границь перепадів яскравості на зобра- женні, серед яких фільтри для згладжування, підвищення контрасту, різницеві, двовимірна ци- клічна згортка. Серед нелінійних фільтрів можна виокремити найбільш часто використовувані: медіанні, гомоморфні, морфологічні та усреднювальні фільтри. Нелінійна фільтрація може за- стосовуватися одразу до всього зображення (глобально), або до його частини (локально).