Mineralogical justification for potentiality of producing marketable hematite products

Abstract

Розглянуті питання локалізації, будови та складу гематитових кварцитів Валявкинського родовища (Криворізький басейн) та родовища Ушкатин ІІІ (залізорудний район Каражал) як первинної сировини для виробництва високоякісних товарних гематитових продуктів. Охарактеризовані процеси мінералогічних перетворень вихідних метаморфогенних магнетитових кварцитів, поклади яких у поточний час розробляються гірничозбагачувальними комбінатами Центрального Казахстану, Курської магнітної аномалії, Карело-Кольського району, Криворізького басейну та інших регіонів планети. Показано, що найбільш глибоко та всебічно питання мінералогічного обґрунтування збагачуваності гематитових кварцитів розглянуті для родовищ Криворізького басейну. Потужність кори вивітрювання їх залізорудних товщ, складеної гематитовими кварцитами, коливається від 50 до понад 2500 м. Автори виконали детальні геологічні, мінералогічні дослідження покладів гематитової сировини. Встановлено, що поклади гематитових кварцитів зосереджені, головним чином, в корі вивітрювання четвертого, п’ятого, шостого залізистих горизонтів саксаганської світи Валявкинського родовища та залізорудної товщі родовища Ушкатин ІІІ. Для всіх їх властива мінералогічна зональність, проявлена закономірною зміною в напрямку від центральних до периферійних частин горизонтів верств гематитових кварцитів наступного мінерального складу: мартит-залізнослюдкові – залізнослюдко-мартитові – мартитові – дисперсногематит-мартитові – каолініт-мартит-дисперсногематитові. Гіпергенна зональність наслідує первинну аутигенну метаморфогенну зональність цих залізистих горизонтів. Мінеральний склад зазначених п’яти різновидів гематитових кварцитів аналогічний в розрізах усіх досліджених рудних покладів. Відміна полягає в різному кількісному співвідношенні мінеральних різновидів у розрізах залізистих горизонтів. Рудоутворювальні мінерали гематитових кварцитів – кварц і гематит, представлений трьома морфологічними різновидами (мартит, залізна слюдка, дисперсний гематит). Їх загальний вміст перевищує 90 мас.%. Другорядними є реліктові (магнетит, матаморфогенні силікати, карбонати, сульфіди) та новоутворені (гетит, каолініт) мінерали. Мінералогічні особливості гематитової сировини та хімічні, фізичні показники рудоутворювальних і другорядних мінералів необхідно враховувати при розробці оптимальної схеми виробництва високоякісної металургійної сировини.