Пам’ять про Майдан: усна історія як відображення індивідуальної та колективної свідомості

Abstract

Проблема відображення історичних подій в колективній та індивідуальній пам’яті в усноісторичній формі, проблема взаємовпливу та взаємозв’язку цих видів пам’яті дуже складна, адже, як наголошувалось вище, пам’ять формується в неоднорідному, історичному, фрагментарному просторі суспільства, одночасно деформуючись та адаптуючись до політичних змін, а спогади змінюються від особистого їх сприйняття до планомірного або несвідомого конструювання образів минулого в групах. І це необхідно брати до уваги дослідникам, враховуючи похибки, викривлення, метаморфози, позаяк «мистецтво пам’яті є найбільш інтригуючим з різновидів інтелектуальної діяльності». Не дивлячись на нетривалий період, що пройшов з часів Майдану, пам’ять учасників піддається трансформації, в першу чергу, тому, що наслідки подій не співпадають з очікуваннями. Отже, зафіксовані на аудіо та відео носії усні історії учасників Майдану є відображенням як індивідуальної, так і колективної свідомості, і потребують подальшого осягнення у полідисциплінарному науковому дискурсі.