Інтервальне оцінювання фінансової нестабільності підприємств

Abstract

З метою якісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств можливим є використання виключно інтервального оцінювання. Для кількісного прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств у сучасній практиці застосовуються моделі, що ґрунтуються на точковому або інтервальному оцінюванні. При цьому дослідниками пропонується діагностувати ймовірність настання банкрутства підприємств на підставі розрахованого значення показника. У разі застосування точкового оцінювання інтерпретація одержаного значення відбувається на підставі лише двох обмежень: більше або менше встановленого граничного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств. Якщо ж застосовується інтервальне оцінювання, то інтерпретація одержаного значення показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств здійснюється залежно від інтервалу, куди воно потрапляє із застосуванням рекомендованої для його тлумачення градації. У той же час існуючі методичні підходи до інтервального оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств не ураховують, що кожен встановлений інтервал можливих значень показника оцінки ймовірності настання банкрутства підприємств має верхні та нижні границі. Вважаємо, що ці границі відповідають, відповідно, оптимістичній та песимістичній політиці топ-менеджменту щодо управління фінансовою стабільністю підприємств. Крім того, керівництвом може бути обрана медіанна позиція щодо управління фінансовою стабільністю підприємства, що відповідає середині встановлених інтервалів. Отже, з урахуванням політики управління фінансовою стабільністю підприємства вважаємо доцільною розробку відповідних методичних підходів до якісного оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств. У рамках даного дослідження розроблено методичний підхід, що дозволяє здійснити подвійне інтервальне якісне оцінювання ймовірності настання банкрутства підприємств на підставі кількісних методів розрахунків з урахуванням оптимістичної політики топ-менеджменту підприємств до управління фінансовою стабільністю.