Властивості і технологія пінобетону, модифікованого оксидами заліза

Abstract

Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення стабільності властивостей пінобетонів за рахунок спрямованого формування структури цементного каменю в напрямку підвищення його міцності та зниження деформативності та проникності. Така спрямованість процесів забезпечується шляхом введення до складу дисперсної системи «портландцемент – піноутворювач – вода» комплексу «залізовмісна речовина – поліспирт». Вивчено вплив цього комплексу на формування фазового складу і структури дисперсної системи. Встановлено, що процеси структуроутворення в системі, за наявності в ній означеного комплексу, зумовлені збільшенням на початкових етапах твердіння системи кількості фізично зв’язаної води з подальшим синтезом у продуктах гідратації і твердіння мінералів, які містять значну кількість хімічно зв'язаної води, а також утворенням на внутрішній поверхні повітряних пухирців продуктів взаємодії поліспирту по оксидів багатовалентних металів. Розроблено і оптимізовано склад досліджуваної дисперсної системи, досліджено фізико-механічні властивості цементного тіста і каменю, а також бетонної суміші і бетону в умовах. Доведено, що введення до складу пінобетону досліджуваної системи «залізовмісна речовина – поліспирт» призводить до зменшення кількості піноутворуювача, підвищенню та стабілізації фізико-механічних, властивостей бетонів, що виражається у збільшенні міцності такого бетону. Визначено особливості технології отримання розроблених бетонів, які полягають в особливому порядку змішування компонентів та збільшенні тривалості їхнього перемішування. Результати роботи реалізовано в умовах дослідно-промислового виробництва.