Дослідження асортименту аборигенних та інтродукованих рослин для біологічної рекультивації відвалів Кривбасу

Abstract

У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема: аналіз та узагальнення літературних джерел, порівняльно-екологічний метод, системний підхід, методи класифікації та групування рослин за функціональними ознаками, елементи геоботанічного аналізу, а також методи оцінки екологічної ефективності рослинних угруповань у техногенних умовах. У першому розділі роботи здійснено теоретичне обґрунтування процесів рекультивації порушених земель. На основі аналізу наукових джерел розглянуто сутність рекультивації як комплексного екологічного процесу, охарактеризовано біологічну рекультивацію як завершальний етап відновлення техногенних екосистем, визначено екологічні критерії добору рослин та обґрунтовано роль аборигенних і інтродукованих видів у формуванні стійких фітоценозів. У даному розділі узагальнено теоретичні підходи без використання табличного матеріалу, що дозволило сформувати наукову основу для подальших досліджень. У другому розділі проаналізовано природно-кліматичні умови Криворізького регіону та особливості формування техногенних ландшафтів. Описано фізико-хімічні властивості субстратів відвалів, їх низьку родючість, дефіцит органічної речовини та нестабільність водного режиму. Використання описового та геоекологічного аналізу дозволило встановити основні обмежуючі фактори, що впливають на розвиток рослинності, та обґрунтувати необхідність диференційованого підходу до рекультивації залежно від мікроекотопів. Третій розділ присвячено формуванню науково обґрунтованого асортименту рослин для рекультивації відвалів. У межах розділу здійснено класифікацію рослин на деревні, чагарникові та трав’янисті групи, визначено їх функціональні ролі, зокрема протиерозійну, ґрунтоутворювальну, азотфіксуючу 3 та фіторемедіаційну. У роботі наведено узагальнену таблицю рекомендованих видів, яка містить інформацію про їх екологічні властивості, норми застосування та можливі ризики інвазійності. Також розроблено приклад стартової трав’янистої суміші та описано технологічні підходи до посіву і посадки рослин. У підрозділі, присвяченому перспективам відновлення біорізноманіття, розглянуто основні екологічні механізми формування нових екосистем на техногенних територіях. Зокрема, проаналізовано роль сукцесії, мозаїчності середовища, екологічних коридорів та буферних зон. У роботі представлено таблиці, що відображають механізми відновлення біорізноманіття та систему моніторингу, яка включає основні показники оцінки стану екосистем, методи їх визначення та частоту спостережень. Це дозволило обґрунтувати необхідність регулярного контролю за процесами відновлення та своєчасного коригування рекультиваційних заходів.