Вибір та обґрунтування оптимальних технологічних рішень для ефективної переробки прокатної окалини в металургійному виробництві

Abstract

Інтенсивність генерації та акумулювання замасленої прокатної окалини на металургійних підприємствах України суттєво перевищує фактичні масштаби її вторинного залучення до виробничого обігу. Твердофазна складова шламів вторинних відстійників прокатного виробництва, представлена переважно окалиною, характеризується високим вмістом заліза, який у окремих випадках сягає 70 %. Водночас значна частка водомастильних домішок (до 30 %) істотно ускладнює логістичні операції, довготривале зберігання та технологічну переробку зазначених відходів.У шламонакопичувачах металургійних комбінатів України зосереджені значні масиви замасленої прокатної окалини, загальні обсяги яких обчислюються сотнями тисяч тонн, що формує підвищене техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. За цих умов науково обґрунтоване розроблення та впровадження ефективних технологій утилізації замасленої прокатної окалини набуває особливої актуальності, оскільки дозволяє одночасно вирішувати завдання ресурсозбереження, зниження екологічних ризиків та підвищення економічної ефективності металургійного виробництва в умовах України.