Динаміка стану Карачунівського та Кресівського водосховищ за останні п’ять років на основі даних ДЗЗ в межах Криворізького району

Abstract

В основу роботи покладені: фондові та опубліковані матеріали 3622 значень аерозольного індексу, 2774 хмарної щільності, 246 значень NDVI, 318 значень NDWI над акваторіями Кресівського і Карачунівського водосховищ, які були вивантажені з бази космічних знімків і дистанційного зондування Землі Copernicus Browser, отриманих місіями Sentinel-2 і Sentinel-5P (TROPOMI). У першому розділі міститься коротка інформація про географо-геологічну характеристику Криворізького району, в межах якого облаштовані Карачунівське та Кресівське водосховище. Основну увагу приділено геології Криворізького структури і пов’язаному з нею однойменному басейну. Саме розробка його родовищ посилює негативний вплив на водосховища на додаток до глобальних кліматичних змін, глобального пилового забруднення, посилення парникового ефекту. Другий розділ містить загальну інформацію про Карачунівське та Кресівське водосховища, особливо акцентує увагу на їх значення як джерела водопостачання м. Кривого Рогу, а також як об’єктів рекреаційного характеру. У третьому розділі представлений опис фактичного матеріалу, який було використано для проведення досліджень, результати яких містяться пояснювальній записці кваліфікаційної роботи. Четвертий розділ присвячено загальній, річній та сезонній динаміці значень AI, NDVI, NDWI. Встановлено, що обидва водосховища потребують інтегрованого управління водними ресурсами через високий рівень антропогенного та геоекологічного впливу. Карачунівське водосховище, як джерело питної води, демонструє кращий, але вразливий екологічний стан, тоді як Кресівське водосховище є більш мінливим та чутливим до локальних промислових факторів. Методи ГІС та ДЗЗ підтверджують достовірність цих висновків і є необхідним інструментом для оперативного моніторингу та вжиття заходів щодо запобігання подальшому погіршенню якості води.