Дослідження ефективності створення екологічно безпечного виробництва грибів та утилізації відходів грибної ферми

Abstract

До початку ХХ-го століття з’явилося декілька крупних виробництв та дрібних фермерських господарств, що займаються розведенням грибів. До фермерів-професіоналів почали приєднуватися фермери-аматори. Згодом, цей напрямок знову почав занепадати. Новий етап для існування та функціонування грибної промисловості розпочався уже у 2005 р.. Поступове збільшення дрібних та крупних підприємств з вирощування грибів уже зараз дозволяють нашій країні отримувати свіжі печериці, вішанки та інші гриби протягом усього року. Світовими флагманами по вирощуванню грибів зараз досі залишаються країни Європи, Азії та Америки. Однак Український ринок продовжує розширюватися та застосовувати все більш нові технології, які відповідатимуть умовам міжнародних стандартів. Кожного року Україна продає іншим країнам більше 500 т грибів та близько 18 тис т компосту. Враховуючи те, що в країнах Європейського Союзу зростає споживання свіжих грибів, а також постійно зростаючими і перспективними ринками для експорту може стати Молдова та Білорусь. За цими даними, можна зробити висновок, що для українських виробників грибів відкриваються широкі можливості для розширення бізнесу. Ці процеси стимулюють підприємства збільшувати об’єми випуску готової продукції аби задовольнити потреби ринку. Збільшення попиту та об’ємів виробництва призводять до збільшення кількості відпрацьованого субстрату, в якому міститься велика кількість міцелію та активно розвиваються мікроорганізми. Такі відходи володіють рядом небезпечних характеристик, які вимагають правильної утилізації. Складування відходів грибних ферм на полігонах міських звалищ занадто дорога процедура, яка потребує додаткових знезаражуючих процедур. До того ж, відпрацьовані грибні субстрати є патогенними і виступають середовищем на якому відмінно розвиваються пліснява та шкідники у вигляді комах. Не дивлячись на те, що грибне виробництво саме по собі можна вважати чудовим прикладом того, як можна використовувати відпрацьований матеріал. Оскільки зараз для вирощування грибних тіл використовують гній великої рогатої худоби, подрібнену пшеничну чи трав’яну солому, зчеси бавовни та інші матеріали сільсько-господарської, лісо-заготівельної та дерево-обробної промисловостей. Однак відходи цього виробництва також утворюються достатньо активно і потребують послідовного перетворення та утилізації. Через це з’явилась потреба у пошуку та розвитку методів утилізації відходів грибних ферм, їх повторного застосування в цій галузі, та створення проектів безвідходного виробництва. При підготовці роботи було проаналізовано велику кількість літературних джерел у галузі грибної промисловості. Найчастіше, зустрічалися джерела (роботи українських та російських вчених та фермерів), у яких описано повторне застосування відпрацьованих субстратів як покривних шарів ґрунтів для вирощування дерев, кущів та овочів. У більшості випадків, як у друкованих, так і у інтернет ресурсах спрямування застосування грибних відходів досить вузьке. Однак більш цікаві ідеї у застосуванні такого матеріалу були у роботах та наукових статях іноземних спеціалістів. Адже більш високі та суворі стандарти у галузі сільського господарства стимулювали українських конкурентів до розвитку методів утилізації. Доцільність застосування відпрацьованих субстратів грибного виробництва у вирощуванні інших культур вже достатньо вивчено. Однак повторне застосування поживного компосту після вирощування гриба усередині виробництва, досліджено не достатньо. Це і стало однією із причин вибору подібної теми для створення дипломної роботи.