Ефективність руху вантажних автомобілів у колонах перед проходженням міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення

Abstract

Перспективним підходом для підвищення стійкості транспортного сектору є впровадження руху вантажних автомобілів у колонах, що реалізується завдяки сучасним інформаційним, комунікаційним та автоматизованим технологіям. Існує організаційна система, в якій перевізники співпрацюють у формуванні руху вантажних автомобілів у колоні за допомогою сервісу виклику колон. Служба виклику колон зберігає повідомлення про рішення щодо формування колон та інформує перевізників про можливі варіанти їх формування, коли вони приймають відповідні рішення. Національна модель вантажних перевезень у Швеції була використана для створення пар вантажних автомобілів «пункт відправлення - пункт призначення», а реальні дані були залучені для визначення розмірів перевізників [1]. Моделювання показало, що співпраця між перевізниками та високий рівень впровадження технології руху у колоні є критично важливими для досягнення суттєвої економії енергії та зниження витрат від руху у колоні. Збільшення обсягу реальних вхідних даних для цих симуляцій могло б суттєво покращити достовірність отриманих результатів. Особливо актуальним було б оцінити рентабельність руху у колоні, використовуючи реальні дані про місії, отримані від перевізників. Важливо зазначити, що в науковій літературі з питань координації руху у колоні існує дефіцит демонстрацій реальних випадків. Цінним внеском у цю галузь стало б представлення економічних та екологічних переваг координації руху у колоні в умовах реальних транспортних операцій. Важливим з цієї точки зору є кейс Нідерландів, коли шість європейських виробників вантажних автомобілів вивели на дороги загального користування напівавтоматизовані колони вантажних автомобілів, які перетинали кордони між різними європейськими містами для досягнення кінцевого пункту призначення. Однак в науковій та іншій фаховій літературі відсутні відомості про можливості руху у колоні вантажних автомобілів при проходженні міжнародних пунктів пропуску через кордон. Таким чином, дослідження даної можливості постає як актуальна науково-практична задача.