Технологія пінобетону модифікованого сполуками заліза

Abstract

На сучасному етапі еволюції будівельних технологій, бетон залишається основним конструктивним матеріалом, як за об’ємом виготовлення, так і за різноманітністю будівель і споруд, що зводяться з його використанням. Бетон набув широкого вжитку в житловому, промисловому, дорожньому, гідротехнічному та інших видах будівництва. Щодо житлового будівництва, то особлива увага приділяється технологіям, які забезпечують створення міцної і, в той же час, «теплої» зовнішньої стіни, підлоги, та в загалі будь якої іншої огороджувальної конструкції будівлі, на зведення якої знадобиться мінімум часу і матеріально-трудових витрат. Вище зазначеним вимогам відповідає пінобетон – один з різновидів ніздрюватого бетону. Його отримують в результаті твердіння поризованої за допомогою піноутворювача суміші в’яжучого, кремнеземистого компоненту і води. Його структура на 80-85 % складається з рівномірно розподілених повітряних пор. При цьому, пори в пінобетоні ізольовані одна від одної на відміну від газобетону, у якого пори «відкриті», тобто повітря вільно курсує між ними і зовнішньою поверхнею виробу чи конструкції. Завдяки цим властивостям пінобетони є більш прийнятними для сучасних умов будівництва і вимог до санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд нових технологій будматеріалів.