Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3568
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorTsymbal, Tetiana-
dc.contributor.authorЦимбал, Тетяна Володимирівна-
dc.contributor.authorЦымбал, Татьяна Владимировна-
dc.date.accessioned2021-09-07T09:30:49Z-
dc.date.available2021-09-07T09:30:49Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationTsymbal T. Ukrainian emigration to Latin America countries: historiosophy aspect [Електронний ресурс] / T. Tsymbal, N. Zemzyulina // Східноєвропейський історичний вісник. – 2019. – Вип. 11. – С. 89–97. – DOI: 10.24919/2519-058x.11.170703.uk_UA
dc.identifier.issn519-058Х (print)-
dc.identifier.issn2664-2735 (online)-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.24919/2519-058x.11.170703-
dc.identifier.urihttp://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3568-
dc.description.abstractМета роботи полягає у дослідженні причин, характеру, періодизації української еміграції до країн Латинської Америки, визначенні онтологічного статусу кожної з її хвиль, виявленні загальних рис латиноамериканських осередків закордонного українства як особливого соціально-культурного феномену. Методологічне підґрунтя роботи становить комплексний міждисциплінарний підхід. Провідними у дослідженні є принципи об’єктивності та історизму, конкретно-історичний підхід, загальнонаукові та загальнофілософські методи. Особливий акцент зроблено на методі філософської рефлексії, системному й критичному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному методі. Наукова новизна полягає у спробі осягнення української еміграції до країн Латинської Америки в контексті концепції буттєвого вкорінення людини та соціально-філософського розуміння еміграції. Висновки. Найбільш привабливими країнами для українських емігрантів у Латинській Америці є Аргентина та Бразилія, інші країни – Болівія, Венесуела Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі – обиралися для в’їзду лише у певні періоди. Особливість поселення українців у країнах Латинської Америки – у компактності великих діаспор (Аргентина, Бразилія) і дисперсності розселення невеликих діаспор в інших країнах. Загальними соціокультурними рисами закордонного українства в країнах Латинської Америки є відкритість, толерантність, відданість національним традиціям, їх збереження та збагачення, встановлення зв’язку між емігрантами різних поколінь, взаємодія між діаспорами, а також посильна участь у процесах культуротворення у країні-реципієнті та на батьківщині. Кожна хвиля української еміграції до країн Латинської Америки має певний онтологічний статус: емігранти першої хвилі прагнули вкоренитися на новому ґрунті як локально, так і у буттєвому вимірі, представники другої хвилі сприймали еміграцію як тимчасову ситуацію, для третьої хвилі притаманний іманентно-онтологічний характер, смисл четвертої – втеча до свободи, і намагання вкоренитися у представників п’ятої хвилі.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherДрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка-
dc.subjectукраїнська еміграціяuk_UA
dc.subjectбуттєве вкорінення людиниuk_UA
dc.subjectкраїни Латинської Америкиuk_UA
dc.subjectхвилі еміграціїuk_UA
dc.subjectонтологічний статусuk_UA
dc.titleUkrainian emigration to Latin America countries: historiosophy aspectuk_UA
dc.title.alternativeУкраїнська еміграція до країн Латинської Америки: історіософський аспектuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
local.submitter.emaildspace_knu@knu.ed...uk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра професійної та соціально-гуманітарної освіти
Наукові статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Tsymbal T. Ukrainian emigration to Latin America countries historiosophy aspect.pdf324.57 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.