Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1680
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Назаренко, В. М. | - |
dc.contributor.author | Назаренко, М. В. | - |
dc.contributor.author | Хоменко, С. А. | - |
dc.contributor.author | Купін, Андрій Іванович | - |
dc.contributor.author | Купин, Андрей Иванович | - |
dc.contributor.author | Kupin, Andrii | - |
dc.date.accessioned | 2020-01-31T10:05:51Z | - |
dc.date.available | 2020-01-31T10:05:51Z | - |
dc.date.issued | 2001 | - |
dc.identifier.citation | Управління роботою гірничозбагачувального комбінату при використанні інформаційних технологій 21-го сторічча / В. М. Назаренко, М. В. Назаренко, С. А. Хоменко, А. І. Купін // Академический вестник Криворожского территориального отделения Международной Академии компьютерных наук и систем. – 2001. – № 7–8. – С. 43–49. – Библиогр. : с 49. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1680 | - |
dc.description.abstract | Розвиток автоматизації в гірничий справі відбувався поетапно і історично склалося так, що з самого початку виникли системи для управління конкретними механізмами, які управляють технологічним процесом. Потім ці механізми за допомогою управління стали об'єднуватись в окремі групи (наприклад, пуск конвеєра та конвеєрної лінії). В залежності від ситуацій таке управління виконувалось як без людини так і з нею. Відповідно таке управління називалось автоматичним та автоматизованим. Виробнича технологія вимагає вести управління такого роду об'єктами тільки в реальному часі. В цих випадках потрібна миттєва реакція системи управління на деяку сукупність положення параметрів технологічного процесу. Тому воно і реалізується тільки в реальному масштабі часу. Спочатку такого роду системи реалізувались, як правило, в аналоговому вигляді. Вони іноді називались локальними технологічними процесами та управлялись так названими локальними системами або системами низького рівня. В практиці такі системи стали називати АСУ ТП. Структура їх була суттєво спрощеною. Реалізація на їх базі більш складних алгоритмів обумовлювало суттєве збільшення похибки в управлінні та зниження надійності функціонування. В результаті компромісу між складністю алгоритмів управління та заданою похибкою визначався допустимий обсяг структури такої АСУ ТП. | uk_UA |
dc.description.sponsorship | ПП "КривбасАкадемІнвест" | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | КрТВ МАКНС | uk_UA |
dc.subject | Управління | uk_UA |
dc.subject | ГЗК | uk_UA |
dc.subject | інформаційні технології | uk_UA |
dc.subject | GPS | uk_UA |
dc.title | Управління роботою гірничозбагачувального комбінату при використанні інформаційних технологій 21-го сторічча | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра комп'ютерних систем та мереж Кафедра моделювання та програмного забезпечення Наукові статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Управління роботою гірничозбагачувального комбінату при використанні інформаційних технологій 21-го сторічча.pdf | jurnal_7_8_3_KAI_AV6 | 475.51 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.