Дослідження деформацій земної поверхні, спричинених гірничими роботами, із застосуванням супутникової радіолокаційної інтерферометрії (InSAR)

Abstract

Розвиток гірничодобувної промисловості є одним із ключових факторів економічного зростання, але він також є однією з основних причин дестабілізації геологічного середовища. У процесі видобутку корисних копалин відбуваються значні порушення природного балансу гірських порід, що призводить до деформацій земної поверхні, просідання, тріщин та провалів. Ці явища становлять серйозну загрозу для інфраструктури, житлових районів, транспортних мереж та навколишнього середовища [9; 17; 28]. Проблема моніторингу деформацій у гірничодобувних регіонах є надзвичайно актуальною, особливо в умовах сучасного інтенсивного видобутку корисних копалин, який спричиняє як локальні, так і регіональні зміни земної поверхні. Традиційні наземні геодезичні методи, такі як нівелювання, теодолітна зйомка та GPS-спостереження, забезпечують високу точність вимірювань, але мають значні обмеження щодо просторового охоплення, частоти оновлення та вартості польових робіт [5; 13]. У світлі цього, методи дистанційного зондування активно розвивалися протягом останніх кількох десятиліть, причому особливо важливу роль відіграє супутникова радіолокаційна інтерферометрія (InSAR) - технологія, яка може точно визначати вертикальне та горизонтальне зміщення поверхні Землі на великих площах [7; 10; 31]. Метод InSAR базується на аналізі різниці фаз між двома або більше радіолокаційними зображеннями однієї й тієї ж області, отриманими в різний час. Це дозволяє визначати навіть міліметрові зміщення земної поверхні, незалежно від погодних умов чи освітлення [12; 13]. Подальший розвиток технології, такий як DInSAR, SBAS, PS-InSAR та LT-1 InSAR, дозволив будувати часові ряди деформацій, оцінювати швидкість осідання та прогнозувати розвиток технологічних процесів [19; 35; 36].