ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИКОРИСТАННЯ НАНОРІДИН ДЛЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТЕПЛОМАССООБМІНУ

Abstract

Звичайні рідини, такі як вода, етиленгліколь та теплоносій, відіграють важливу роль у багатьох промислових процесах, таких як виробництво електроенергії, процеси нагрівання або охолодження, хімічні процеси та мікроелектроніка. Однак ці рідини мають відносно низьку теплопровідність і тому не можуть досягти високих швидкостей теплообміну в теплотехнічних пристроях. Одним зі способів подолання цього бар'єру є використання надтонких твердих частинок, суспендованих у звичайних рідинах, для покращення їхньої теплопровідності. Суспензія нанорозмірних частинок (1–100 нм) у звичайній базовій рідині називається нанорідиною. Чой вперше використав термін «нанорідина» у 1995 році [1]. Нанорідини, порівняно із суспензіями з частинками міліметрового або мікрометрового розміру, демонструють кращу стабільність, реологічні властивості та значно вищу теплопровідність. В останні роки використання сонячної енергії мало значну перевагу. Відчутний дефіцит викопного палива, а також екологічні міркування обмежуватимуть використання викопного палива в майбутньому. Тому дослідники зацікавлені в пошуку альтернативних джерел енергії. Це стало ще більш популярним, оскільки ціна на викопне паливо продовжує зростати. Земля отримує від сонця приблизно на 1 годину більше енергії, ніж споживає весь світ протягом 1 року. Більшість застосувань сонячної енергії є фінансово вигідними, тоді як невеликі системи для індивідуального використання потребують лише кількох кіловат потужності [2,3]. Важливо застосовувати сонячну енергію в широкому спектрі застосувань та пропонувати рішення шляхом модифікації енергетичної пропорції, покращення енергетичної стабільності, підвищення енергетичної стійкості та підвищення ефективності системи [4].