Адаптаційний аспект сучасних гірничих технологій

Abstract

Гірничодобувна промисловість України, хоч і є стрижнем її індустрії та економіки, але переживає наразі далеко не найкращі часи: невпинно погіршуються умови розробки покладів корисних копалин, зростають глибини гірничих робіт, скорочуються обсяги видобутку, знижується якість сировини тощо. Деякі з власників рудників уже зараз не витримують жорстку конкуренцію і тому закривають, а то й навіть просто залишають свої підприємства напризволяще. Тому на сьогоднішній день неабияк актуалізується проблема ліквідації кар’єрів та пошуку самих різноманітних шляхів адаптації їх в перехідний період до закриття та можливої конверсії з якомога ширшим продуктивним використання у «післявидобувний» період. Ідея роботи полягає в максимально можливому продуктивному використанні географічних, топографічних, кліматичних та логістичних якостей територій земельних відводів колишніх рудників після їх закриття шляхом адаптації: топографічної (рельєфної), технологічної та організаційної. Мета дослідження полягає в доборі максимально відповідних умовам Кривбасу варіантів вторинного використання земель колишніх рудників.