Дослідження напрямків підвищення продуктивності драглайнів при екскавації скельних гірничих порід

Abstract

Інтенсифікація розробки глибоких кар'єрів в умовах збільшення їх розмірів і виробничих навантажень супроводжується ускладненням гірничо-технічних процесів. Зростання кількості робочих горизонтів, насиченість технікою і суттєве збільшення обсягів допоміжних робіт призводять до відставання темпів проведення розкривних операцій, що негативно впливає на загальну ефективність відкритої розробки. У таких умовах актуальним є пошук шляхів модернізації технологічних схем і впровадження високопродуктивної техніки для забезпечення стабільного видобутку. Практика експлуатації відкритих розрізів в Україні та за кордоном доводить доцільність застосування драглайнів під час екскавації скельних гірських порід. Порівняно з традиційними видами екскаваторної техніки, драглайни демонструють переваги за рахунок здатності ефективно працювати при великих висотах уступів і крутих кутах схилів. Зокрема, досвід їх використання на вугільних розрізах у скельних масивах підтверджує високі експлуатаційні характеристики. Водночас у вітчизняній практиці видобутку корисних копалин із застосуванням глибоких систем розробки, особливо в умовах крутоспадних родовищ, потенціал драглайнів залишається недостатньо реалізованим. Це пов’язано з відсутністю обґрунтованих технологічних рішень щодо їхнього використання в складних умовах скельних масивів, нестачею методичних підходів до визначення раціональних схем розробки та параметрів забою. Крім того, нормативно-проєктна база не містить чітких рекомендацій щодо застосування драглайнів на скельних породах, що гальмує їх ширше впровадження.