Дослідження параметрів процесу драгування при розробці залізовмісних хвостосховищ

Abstract

Актуальність теми дослідження, зокрема, для умов Кривбасу, зумовлена сукупністю ресурсних, технологічних, екологічних і соціально-економічних чинників, що безпосередньо впливають на стійкість регіональної мінерально-сировинної бази та конкурентоспроможність гірничо-металургійного комплексу. Хвостосховища гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу є фактично техногенними родовищами з істотними сумарними запасами тонкодисперсних залізовмісних продуктів (магнетитових і гематитових класів), акумульованих упродовж десятиліть роботи збагачувальних фабрик. У структурі комплексу рудопотоків вони формують альтернативне джерело залізорудної сировини без витрат на розкривні роботи й із використанням наявної переробної інфраструктури. В умовах волатильності світових цін на концентрат і зростання капітальних витрат на приріст видобутку у глибоких кар’єрах, повернення до техногенної сировини є економічно виправданим шляхом продовження ресурсної бази регіону. Дражна розробка як гідромеханізований відбір підводно-осадженого матеріалу з формуванням пульпи й гідротранспортуванням технологічно узгоджується з гранулометричними та речовинними особливостями хвостів: переважанням тонких і дуже тонких класів, наявністю значної частки магнітних фракцій, підвищеною питомою поверхнею й специфічною реологією. Земснарядні комплекси дозволяють точно керувати глибиною забору, концентрацією твердої фази в пульпі, швидкістю подачі, напором і режимами перекачування, що критично для подальших операцій класифікації, згущення та магнітної сепарації. Таким чином, коректний вибір і обґрунтування параметрів драгування – тип і параметри ґрунторіза, продуктивність насоса, діаметр і довжина пульпопроводу, критична швидкість потоку, робоча концентрація твердого – безпосередньо визначають відновлюваний вихід товарного заліза та енергоємність усього циклу.